блейвас
БЛЕ́ЙВАС, у, ч., заст. Те саме, що блейве́йс; білила.
Щоки, терли [молодиці] манією, А блейвасом і ніс, і лоб (Котл., І, 1952, 140).
Словник української мови (СУМ-11)БЛЕ́ЙВАС, у, ч., заст. Те саме, що блейве́йс; білила.
Щоки, терли [молодиці] манією, А блейвасом і ніс, і лоб (Котл., І, 1952, 140).
Словник української мови (СУМ-11)