блискавий

БЛИСКА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що блиску́чий 1.

Данило і вловив її за ту косу шовкову… як замахнувся блискавок шаблею (Вовчок, І, 1955, 101);

— Що то є любов? — міркувала Ніна, розглядаючи свої вогкі вишневі губи.., брівки й карі блискові очі (Досв., Вибр., 1959, 231).

Значення в інших словниках

1. блискавий — блиска́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. блискавий — -а, -е, рідко. Те саме, що блискучий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блискавий — БЛИСКА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що блиску́чий 1. Данило і вловив її за ту косу шовкову... як замахнувся блискавою шаблею (Марко Вовчок); – Що то є любов? – міркувала Ніна, розглядаючи свої вогкі вишневі губи.., брівки й карі блискаві очі (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. блискавий — Блискавий, -а, -е Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158.  Словник української мови Грінченка