блокгауз
БЛОКГА́УЗ, а, ч., військ. Бойова споруда, призначена для самостійної кругової оборони невеликих військових частин.
— Новий Верден! — чулися вигуки серед гостей. — Оті форти, блокгаузи, бетоновані бліндажі — це ж чудово! (Гончар, Таврія.., 1957, 673).
Словник української мови (СУМ-11)