Словник української мови в 11 томах

блокгауз

БЛОКГА́УЗ, а, ч., військ. Бойова споруда, призначена для самостійної кругової оборони невеликих військових частин.

— Новий Верден! — чулися вигуки серед гостей. — Оті форти, блокгаузи, бетоновані бліндажі — це ж чудово! (Гончар, Таврія.., 1957, 673).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. блокгауз — Блокга́уз: — бойова споруда, пристосована для самостійної кругової оборони [55]  Словник з творів Івана Франка
  2. блокгауз — блокга́уз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. блокгауз — -а, ч., військ. Бойова споруда, призначена для самостійної кругової оборони невеликих військових частин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блокгауз — БЛОКГА́УЗ, а, ч., військ. Бойова споруда, признач. для ведення кругового кулеметного й артилерійського вогню. – Новий Верден! – чулися вигуки серед гостей. – Оті форти, блокгаузи, бетоновані бліндажі – це ж чудово! (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. блокгауз — блокга́уз (нім. Blockhaus, від Block – блок (1) і Haus – будинок) бойова споруда, пристосована для самостійної кругової оборони. Використовують як опорний пункт оборони.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. блокгауз — (нім.) Пристосована для оборони дерево-земляна, кам'яна або бетонна будівля з амбразурами для гвинтівкового і гарматного вогню, оточена земляним насипом. Розрахована на кругову оборону.  Архітектура і монументальне мистецтво