блокувати

БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати.

Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (Кучер, Чорноморці, 1956, 560).

2. зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокіровки).

Значення в інших словниках

1. блокувати — блокува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. блокувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. 2》 зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання. 3》 спорт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блокувати — Відгороджувати, відгородити, повідгороджувати, загороджувати, загородити, позагороджувати, обгородити, пообгороджувати, перегороджувати, перегородити, поперегороджувати, закривати, закрити, позакривати, заставляти, заставити, позаставляти, виставляти...  Словник чужослів Павло Штепа
4. блокувати — БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (В. Кучер). 2. Зупиняти, унеможливлювати дію чогось.  Словник української мови у 20 томах
5. блокувати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови