блокувати
БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати.
Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (В. Кучер).
2. Зупиняти, унеможливлювати дію чогось.
Анальгетики, антидепресанти і транквілізатори блокують передавання больових сигналів (з наук.-попул. літ.);
Тоталітарна держава цілеспрямовано і свідомо блокувала негативну інформацію (з публіц. літ.);
Якщо у вас виявлено незначну короткозорість, необхідно поставити собі за мету блокувати її розвиток (із журн.).
3. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокування).
Блокувати залізничну колію.
4. Ставити спеціальний пристрій на колеса машини, трактора і т. ін., який унеможливлює їх рух.
За прикладом столиці чернівецька міліція тепер має право блокувати колеса в авто, які стоять у недозволеному місці (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)