1. Словник української мови у 20 томах

блокувати

БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати.

Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (В. Кучер).

2. Зупиняти, унеможливлювати дію чогось.

Анальгетики, антидепресанти і транквілізатори блокують передавання больових сигналів (з наук.-попул. літ.);

Тоталітарна держава цілеспрямовано і свідомо блокувала негативну інформацію (з публіц. літ.);

Якщо у вас виявлено незначну короткозорість, необхідно поставити собі за мету блокувати її розвиток (із журн.).

3. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокування).

Блокувати залізничну колію.

4. Ставити спеціальний пристрій на колеса машини, трактора і т. ін., який унеможливлює їх рух.

За прикладом столиці чернівецька міліція тепер має право блокувати колеса в авто, які стоять у недозволеному місці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокувати — блокува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. блокувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. 2》 зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання. 3》 спорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокувати — Відгороджувати, відгородити, повідгороджувати, загороджувати, загородити, позагороджувати, обгородити, пообгороджувати, перегороджувати, перегородити, поперегороджувати, закривати, закрити, позакривати, заставляти, заставити, позаставляти, виставляти... Словник чужослів Павло Штепа
  4. блокувати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. блокувати — БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (Кучер, Чорноморці, 1956, 560). 2. зал. Словник української мови в 11 томах