блокувати

блокува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. 2》 зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання. 3》 спорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блокувати — Відгороджувати, відгородити, повідгороджувати, загороджувати, загородити, позагороджувати, обгородити, пообгороджувати, перегороджувати, перегородити, поперегороджувати, закривати, закрити, позакривати, заставляти, заставити, позаставляти, виставляти... Словник чужослів Павло Штепа
  3. блокувати — БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (В. Кучер). 2. Зупиняти, унеможливлювати дію чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. блокувати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. блокувати — БЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (Кучер, Чорноморці, 1956, 560). 2. зал. Словник української мови в 11 томах