блокування

БЛОКУВА́ННЯ, я, с.

1. політ. Дія за знач. блокува́тися.

Партія регіонів не виключає свого блокування з іншими партіями (з газ.).

2. Дія за знач. блокува́ти 1.

У Донецьку підприємці ринку “Континент” припинили блокування однієї з центральних автодоріг (з газ.).

3. Дія за знач. блокува́ти 2.

Міністр закордонних справ Естонії не виключає можливості блокування Таллінном початку переговорів (з газ.).

4. техн. Фіксація робочих частин апаратів та механізмів у певному положенні.

Водій не повинен забувати вимикати блокування диференціала після подолання важкої ділянки (з наук.-техн. літ.);

Юз виникає через блокування усіх коліс – колеса втрачають зчеплення з дорогою та починають ковзати по дорожньому покриттю (з наук.-техн. літ.).

5. зал. Система сигнального обладнання для механічного регулювання руху поїздів.

Внаслідок блокування сигнальні прилади — семафори, світлофори — дозволяють випуск поїзда на перегін або станційні колії лише тоді, коли вони вільні від поїздів і підготовлені для їх пропускання (з наук.-попул. літ.).

6. Дія за знач. блокува́ти 4.

Адміністрація програла суд щодо правомірності блокування коліс (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокування — блокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блокування — Блокировка — blocking — Blockieren, Verriegelung — фіксація робочих частин апаратів та механізмів у певному положенні, яке зберігається незалежно від того, усунено чи ні блокуючий вплив. Гірничий енциклопедичний словник
  3. блокування — -я, с. 1》 Здійснення блокади. Блокування акцій — дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блокування — блокува́ння 1. Здійснення блокади. 2. Об’єднання держав, партій, груп у політичний блок (2). 3. Технічний прийом у спорті для затримання противника. 4. Сукупність методів і засобів, що забезпечують фіксацію робочих елементів апарата, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. блокува́тися. 2. зал. Дія за знач. блокува́ти 2. Словник української мови в 11 томах
  6. блокування — Поєднання кількох будівель різного функціонального призначення в єдину компактну споруду, із збереженням певних відзнак первісних елементів. Архітектура і монументальне мистецтво