блокування

Блокировка — blocking — Blockieren, Verriegelung — фіксація робочих частин апаратів та механізмів у певному положенні, яке зберігається незалежно від того, усунено чи ні блокуючий вплив. Б. підвищує безпеку обслуговування і надійність роботи обладнання, забезпечує необхідну послідовність включення механізмів та елементів пристроїв, а також обмеження переміщень механізмів в межах робочої зони. Б. широко застосовують в гірн. промисловості. Механічне Б. кришок ел. апаратури, автоматичних вимикачів, пускачів, контакторів та інш. пристроїв шахтної і нафтопромислової автоматики, що виготовляється у вибухозахищеному виконанні, забезпечує захист обслуговуючого персоналу при оглядах і ремонтах, запобігаючи відкриванню оболонки при наявності напруги в робочих камерах апарата. Електричне Б. використовують на шахтному і кар'єрному транспорті для безпеки проходження потягів і підвищення пропускної спроможності відкатних шляхів, на людському і скіповому підйомах шахт для забезпечення заданого циклу руху, в системах управління гірн. машинами з метою запобігання аваріям тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокування — блокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блокування — -я, с. 1》 Здійснення блокади. Блокування акцій — дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. політ. Дія за знач. блокува́тися. Партія регіонів не виключає свого блокування з іншими партіями (з газ.). 2. Дія за знач. блокува́ти... Словник української мови у 20 томах
  4. блокування — блокува́ння 1. Здійснення блокади. 2. Об’єднання держав, партій, груп у політичний блок (2). 3. Технічний прийом у спорті для затримання противника. 4. Сукупність методів і засобів, що забезпечують фіксацію робочих елементів апарата, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. блокува́тися. 2. зал. Дія за знач. блокува́ти 2. Словник української мови в 11 томах
  6. блокування — Поєднання кількох будівель різного функціонального призначення в єдину компактну споруду, із збереженням певних відзнак первісних елементів. Архітектура і монументальне мистецтво