блокування

блокува́ння

1. Здійснення блокади.

2. Об’єднання держав, партій, груп у політичний блок (2).

3. Технічний прийом у спорті для затримання противника.

4. Сукупність методів і засобів, що забезпечують фіксацію робочих елементів апарата, напр. закриття телефонної лінії, зайнятої одним з абонентів.

5. Регулювання руху поїздів на перегонах за допомогою спеціальних пристроїв (семафорів тощо).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокування — блокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. політ. Дія за знач. блокува́тися. Партія регіонів не виключає свого блокування з іншими партіями (з газ.). 2. Дія за знач. блокува́ти... Словник української мови у 20 томах
  3. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. блокува́тися. 2. зал. Дія за знач. блокува́ти 2. Словник української мови в 11 томах
  4. блокування — -я, с. 1》 Здійснення блокади. Блокування акцій — дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. блокування — Поєднання кількох будівель різного функціонального призначення в єдину компактну споруду, із збереженням певних відзнак первісних елементів. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. блокування — Блокировка — blocking — Blockieren, Verriegelung — фіксація робочих частин апаратів та механізмів у певному положенні, яке зберігається незалежно від того, усунено чи ні блокуючий вплив. Гірничий енциклопедичний словник