блокувальник

БЛОКУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто здійснює блокування (у 2, 5, 6 знач.).

Блокувальник стягує штраф за неправильно припарковану машину (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me