блоха
БЛОХА́, и́, ж.
1. Безкрила маленька комаха — паразит тварин і людей.
Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (Коцюб., III, 1956, 412);
Спали в сінях на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Тют., Вир, 1964, 267).
2. Маленький жучок з коротким яйцевидним тілом — шкідник сільськогосподарських рослин.
Конопляна блоха зимує в дорослій стадії у верхньому шарі грунту або в залишених на коноплищах рештках конопель (Шкідн. поля.., 1949, 79).
Словник української мови (СУМ-11)