бобриха

БОБРИ́ХА, и, ж. Самиця бобра.

Тихо-тихо Йде бобриха Через брід (Стельмах, Живі огні, 1954, 36).

Значення в інших словниках

1. бобриха — бобри́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бобриха — -и, ж. Самиця бобра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бобриха — БОБРИ́ХА, и, ж. Самка бобра. Тихо-тихо Йде бобриха Через брід (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах