1. Словник української мови в 11 томах

бобриха

БОБРИ́ХА, и, ж. Самиця бобра.

Тихо-тихо Йде бобриха Через брід (Стельмах, Живі огні, 1954, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бобриха — бобри́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бобриха — -и, ж. Самиця бобра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бобриха — БОБРИ́ХА, и, ж. Самка бобра. Тихо-тихо Йде бобриха Через брід (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах