бобриха
БОБРИ́ХА, и, ж.
Самка бобра.
Тихо-тихо Йде бобриха Через брід (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бобриха — бобри́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бобриха — -и, ж. Самиця бобра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бобриха — БОБРИ́ХА, и, ж. Самиця бобра. Тихо-тихо Йде бобриха Через брід (Стельмах, Живі огні, 1954, 36). Словник української мови в 11 томах