богоборець

БОГОБО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. Той, хто бореться, виступає проти богів.

Раб звертає свій погляд до того, хто боровся проти всіх богів-тиранів, — до богоборця Прометея (Укр. літ., 9, 1957, 266).

Значення в інших словниках

1. богоборець — богобо́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. богоборець — -рця, ч., книжн. Той, хто бореться, виступає проти богів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богоборець — БОГОБО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. Той, хто бореться, виступає проти Бога або богів. Раб звертає свій погляд до того, хто боровся проти всіх богів-тиранів, – до богоборця Прометея (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. богоборець — Богобо́рець, -рця, -рцеві, богобо́рче! і -рцю! -рці, -рців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)