богобоязливість
БОГОБОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. богобоязли́вий.
Він [Роберт Берне] переконливо показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність церковним заповідям.. несумісні з людською гідністю (Рад. літ-во, 5. 1958, 73).
Словник української мови (СУМ-11)