богобоязливість

БОГОБОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. богобоязли́вий.

Він [Роберт Берне] переконливо показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність церковним заповідям.. несумісні з людською гідністю (Рад. літ-во, 5. 1958, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобоязливість — богобоязли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. богобоязливість — -вості, ж., заст. Властивість за знач. богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богобоязливість — БОГОБОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. богобоязли́вий. Стародавні русичі відзначалися споконвічною богобоязливістю (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах