богобоязливість
БОГОБОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. богобоязли́вий.
Він [Роберт Берне] переконливо показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність церковним заповідям.. несумісні з людською гідністю (Рад. літ-во, 5. 1958, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богобоязливість — богобоязли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- богобоязливість — -вості, ж., заст. Властивість за знач. богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богобоязливість — БОГОБОЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. богобоязли́вий. Стародавні русичі відзначалися споконвічною богобоязливістю (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах