богобоязливо
БОГОБОЯЗЛИ́ВО, заст. Присл. до богобоязли́вий.
Мусив оволодіти собою й спинитися, богобоязливо вичікуючи кінця молитви (Ле, Міжгір’я, 1953, 526).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богобоязливо — богобоязли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- богобоязливо — заст. Присл. до богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богобоязливо — БОГОБОЯЗЛИ́ВО. Присл. до богобоязли́вий. Мусив оволодіти собою й спинитися, богобоязливо вичікуючи кінця молитви (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах