1. Словник української мови у 20 томах

богобоязливо

БОГОБОЯЗЛИ́ВО.

Присл. до богобоязли́вий.

Мусив оволодіти собою й спинитися, богобоязливо вичікуючи кінця молитви (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобоязливо — богобоязли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. богобоязливо — заст. Присл. до богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богобоязливо — БОГОБОЯЗЛИ́ВО, заст. Присл. до богобоязли́вий. Мусив оволодіти собою й спинитися, богобоязливо вичікуючи кінця молитви (Ле, Міжгір’я, 1953, 526). Словник української мови в 11 томах