боговідступний

БОГОВІДСТУ́ПНИЙ, а, е, заст. Який не визнає бога, зрікся віри в бога; безбожний.

Тепер, коли той боговідступний брат сокиру зняв і над моєю головою.., не брат він мені! (Ле, Наливайко, 1957, 354).

Значення в інших словниках

1. боговідступний — боговідсту́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. боговідступний — -а, -е, заст. Який не визнає Бога, зрікся віри в Бога; безбожний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боговідступний — БОГОВІДСТУ́ПНИЙ, а, е. Який зрікся віри в Бога; безбожний. Тепер, коли той боговідступний брат сокиру зняв.., не брат він мені! (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. боговідступний — НЕВІ́РУЮЧИЙ (який заперечує релігію, не визнає існування Бога), БЕЗВІ́РНИЙ, БЕЗБО́ЖНИЙ розм.; БОГОВІДСТУ́ПНИЙ заст. (який зрікся віри в Бога). — Перепрошую, ви невіруючі? — запитав отець.. (С.  Словник синонімів української мови