боговідступний
НЕВІ́РУЮЧИЙ (який заперечує релігію, не визнає існування Бога), БЕЗВІ́РНИЙ, БЕЗБО́ЖНИЙ розм.; БОГОВІДСТУ́ПНИЙ заст. (який зрікся віри в Бога). — Перепрошую, ви невіруючі? — запитав отець.. (С. Чорнобривець); — Тепер, коли той боговідступний брат сокиру зняв і над моєю головою, зневаживши кров родительську, — не брат він мені!.. (І. Ле).
Словник синонімів української мови