боговідступник
ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Біскуп казав далі: — І ще тут, на землі, зазнаєте ви прообразу пекельних мук, уготованих дияволові і ангелам його разом зо всіма віровідступниками (З. Тулуб); (Диякон:) Відступника не прийме церква вдруге (Леся Українка); До Римської церкви належала чимала частина суспільства, і ніякі заходи братства не могли тоді ані знищити ренегата, ані навіть витиснути з цеху, чи то з купецьких лав (З. Тулуб); Замість терпимості до дисидентів інтереси країни твердо висунули на порядок денний релігійну унію (І. Ле); Як тільки ксьондзи затягли його до костьолу, та він став перевертнем і почав запобігать ласки в панів, то пани зараз посадили його за лісничого в діброві (І. Нечуй-Левицький); Милували (ляхи) тільки тих, хто покинув батьківську віру і зробився католиком. Моя жінка, троє синів і дві дочки не схотіли жить недовірками і прийняли чесну смерть (О. Стороженко); А я тихо Богу помолюся, Щоб усі слов'яни стали добрими братами, І синами сонця правди, І єретиками Отакими, як Констанцький Єретик великий (Т. Шевченко).
Словник синонімів української мови