Значення в інших словниках
-
боговідступник —
боговідсту́пник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
боговідступник —
-а, ч. Той, хто відмовився від релігії, від віри в Бога.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
боговідступник —
БОГОВІДСТУ́ПНИК, а, ч. Той, хто відмовився від релігії, від віри в Бога. Міцно в'їлося в ім'я Святополка тавро Окаянного, тобто боговідступника й облудника (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
боговідступник —
ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії).
Словник синонімів української мови
-
боговідступник —
Боговідсту́пник, -ка, -кові, -ку!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
боговідступник —
БОГОВІДСТУ́ПНИК, а, ч., заст. Той, хто відмовився від релігії, від віри в бога.
Словник української мови в 11 томах