Значення в інших словниках
-
богобоязливий —
богобоязли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
богобоязливий —
-а, -е, заст. Який вірує у владу Бога і церкви, боїться порушувати заповіді Святого Письма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
богобоязливий —
БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Який вірить у Бога, боїться порушити Його заповіді. Ти [Мойсей] наздриш [узриш] зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними [ізраїльтянами] тисяцькими, сотниками...
Словник української мови у 20 томах
-
богобоязливий —
РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
-
богобоязливий —
БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е, заст. Який сліпо вірує у владу бога і церкви, боїться порушувати заповіді так званого святого письма. Він син був богобоязливий (Котл., І, 1952, 89); А той, тихий та тверезий. Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться.
Словник української мови в 11 томах