богобоязливий

Значення в інших словниках

1. богобоязливий — богобоязли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. богобоязливий — -а, -е, заст. Який вірує у владу Бога і церкви, боїться порушувати заповіді Святого Письма. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богобоязливий — БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Який вірить у Бога, боїться порушити Його заповіді. Ти [Мойсей] наздриш [узриш] зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними [ізраїльтянами] тисяцькими, сотниками... Словник української мови у 20 томах
4. богобоязливий — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
5. богобоязливий — БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, а, е, заст. Який сліпо вірує у владу бога і церкви, боїться порушувати заповіді так званого святого письма. Він син був богобоязливий (Котл., І, 1952, 89); А той, тихий та тверезий. Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться. Словник української мови в 11 томах