покірний
I
безвідказний, безвідмовний, безголосий, беззаперечний, безконфліктний, безмовний, безпереч, безсловесний, безсуперечний, богобоязливий, боязкий, боязливий, догідливий, запобігливий, згідливий, зговірливий, згодливий, ісусик, компромісливий, лагідний, несперечливий, піддатливий, плохенький, плохий, покірливий, покірненький, покірний, покірник, покладистий, покладливий, половинчастий, поміркований, послушливий, послушненький, послушний, поступливий, потакайло, потакач, потаковник, прикористий, примирливий, приручений, ручний, слухняний, смиренний, смиренник, смирненький, смирняга, смирняка, сумирненький, сумирний, схильчивий, тихар, тихенький, тихий, тихомирний, тихонечка, тихоня, тихонька, тишко, уживчивий, ужиточний, услужливий, услужний, шовковий (перен.)
Фразеологічні синоніми: безсловесна істота; благий та божий; боже теля; боже телятко; води не помутить; води не скаламутить; живе тихо без плюскоти; за послуха (в кого); людина без заперечення; людина без перекорів; мухи не зачепить; мухи не зобидить; м'який, як подушка; плохий, як дитина; покірне дитя; покірне телятко; покірне ягнятко; простертий ниць; святий та божий; сметана на голові встоїться; сумирна дитина; упоперек слова не скаже; хоч мички з нього мич; хоч мотуззя крути; хоч проти шерсті гладь; хоч у вухо бгай; як святий; як шовковий
Приповідки: Ніде нікому нічого. Тихіший від води, нижчий від трави. Ходить, як по струнці. Ходить, як по шворці. Ходить, як по шнурку. Ходить, як лин по дну. Я в Бога мина (себто нікого не займаю)
II
див. покірний; слабодухий
Значення в інших словниках
- покірний — тихіший (тихший) [від] води, нижчий [від] трави (за воду); і (й) води (водою) не замутить; хоч у вухо бгай кого: свічки можна сукати з кого; хоч свічки ліпи з кого; на голові воду носить і не хлюпне; похиле дерево. Присмирів відтоді Віктор. Словник фразеологічних синонімів
- покірний — Неремсти вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений. Словник синонімів Караванського
- покірний — -а, -е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. || кому. Який виконує волю кого-небудь, слухається когось. || чому. Який не може чинити опір чому-небудь, нездатний перебороти щось; підвладний. || Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покірний — покі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- покірний — ПОКІ́РНИЙ, а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. А вже він такий був покірний та слухняний – що б йому жінка не звеліла, чи воно до ладу, чи ні, то так саме й зробить (О. Словник української мови у 20 томах
- покірний — ваш (твій) покі́рний слуга́. Усталена форма переважно ввічливого закінчення листа. З пошаною зостаюсь ваш покірний слуга (М. Драгоманов). Фразеологічний словник української мови
- покірний — Покі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покірний — ПОКІ́РНИЙ, а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. А вже він такий був покірний та слухняний — що б йому жінка не звеліла, чи воно до ладу, чи ні, то так саме й зробить (Стор. Словник української мови в 11 томах