покірний
тихіший (тихший) [від] води, нижчий [від] трави (за воду); і (й) води (водою) не замутить; хоч у вухо бгай кого: свічки можна сукати з кого; хоч свічки ліпи з кого; на голові воду носить і не хлюпне; похиле дерево.
Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави (Речмедін, Твій побратим, 1962, с. 9); [Храпко:] Ось ці цяцьки [гроші], за котрі чоловік гадюкою в’ється, робиться нижче трави, тихше води (Панас Мирний, 6, 1970, с. 99); Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідальнішого колегу (Шовкопляс, Людина живе двічі, 1962, с. 315); Вона [жінка] в нього така тиха, що і води не замутить (Стельмах, 2, 1962, с. 23); – Бач, бач. Оце той тихий! Оце той, що й водою не замутить! – торохтів Власов (Панас Мирний, 4, 1955, с. 130); Диво дивне сталося з Йосипом: то, бувало, нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, 1, 1968, с. 166); Поцілуйко… сам з приємністю відчував, як перед ним міниться господар оселі. – Тепер із нього можна й свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа (Стельмах, 4, 1983, с. 355); Було видно: не характер в Антоніни Никонівни – віск. З неї хоч свічки ліпи (Збанацький, 1, 1963, с. 275); До війни Харитя подобалась йому. В клубі вона не раз ловила жаркі Степанові позирки. Степан був не з тих, хто на голові воду носить і не хлюпне, проте з нею поводився смирно (Ярмолюк, З роду Сіриків, 1984, с. 112); Патер сказав: «Насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа привіз до нас оцей князь, але ж безлічні маєтності князів Вишневецьких… Це княжа – не дуже похиле дерево.., але ж сила грошей» (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 14).
Значення в інших словниках
- покірний — Неремсти вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений. Словник синонімів Караванського
- покірний — I безвідказний, безвідмовний, безголосий, беззаперечний, безконфліктний, безмовний, безпереч, безсловесний, безсуперечний, богобоязливий, боязкий, боязливий, догідливий, запобігливий, згідливий, зговірливий, згодливий, ісусик, компромісливий, лагідний... Словник синонімів Вусика
- покірний — -а, -е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. || кому. Який виконує волю кого-небудь, слухається когось. || чому. Який не може чинити опір чому-небудь, нездатний перебороти щось; підвладний. || Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покірний — покі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- покірний — ПОКІ́РНИЙ, а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. А вже він такий був покірний та слухняний – що б йому жінка не звеліла, чи воно до ладу, чи ні, то так саме й зробить (О. Словник української мови у 20 томах
- покірний — ваш (твій) покі́рний слуга́. Усталена форма переважно ввічливого закінчення листа. З пошаною зостаюсь ваш покірний слуга (М. Драгоманов). Фразеологічний словник української мови
- покірний — Покі́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покірний — ПОКІ́РНИЙ, а, е. Який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; слухняний. А вже він такий був покірний та слухняний — що б йому жінка не звеліла, чи воно до ладу, чи ні, то так саме й зробить (Стор. Словник української мови в 11 томах