боговідступний

НЕВІ́РУЮЧИЙ (який заперечує релігію, не визнає існування Бога), БЕЗВІ́РНИЙ, БЕЗБО́ЖНИЙ розм.; БОГОВІДСТУ́ПНИЙ заст. (який зрікся віри в Бога). — Перепрошую, ви невіруючі? — запитав отець.. (С. Чорнобривець); — Тепер, коли той боговідступний брат сокиру зняв і над моєю головою, зневаживши кров родительську, — не брат він мені!.. (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боговідступний — боговідсту́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. боговідступний — -а, -е, заст. Який не визнає Бога, зрікся віри в Бога; безбожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боговідступний — БОГОВІДСТУ́ПНИЙ, а, е. Який зрікся віри в Бога; безбожний. Тепер, коли той боговідступний брат сокиру зняв.., не брат він мені! (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. боговідступний — БОГОВІДСТУ́ПНИЙ, а, е, заст. Який не визнає бога, зрікся віри в бога; безбожний. Тепер, коли той боговідступний брат сокиру зняв і над моєю головою.., не брат він мені! (Ле, Наливайко, 1957, 354). Словник української мови в 11 томах