1. Словник синонімів української мови

богобійний

РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. (який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди); БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, БОГОБОЯЗКИ́Й, БОГОБОЯ́ЗНИЙ, БОГОБОЯ́ЩИЙ, БОГОБІ́ЙНИЙ діал. (який боїться порушувати заповіді Святого Письма); ХРИСТОЛЮ́БНИЙ, ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ (відданий християнській релігії). (Ружний:) Ех товариш! Якби я був релігійний, я б молився духові неспокою. Зійди на нас! (Я. Мамонтов); Такий він із себе: височенький, сухорлявенький. Богомільний він там такий. Як загув дзвін, так він і в церкві тобі (А. Тесленко); Як істинно віруюча людина, вона по виразу Всевишнього, який тримав у руці всю землю, збагнула, що Він почув її молитву і не оставить її прохання (М. Стельмах); — Наша мати після смерті батька зробилася набожною і кожного вечора заставляла нас молитися (Григорій Тютюнник); — Ого, — пожартував парубок, — хто ж не знає Касі Йош з села Биківці, тої побожної дівки, котра не пропустить ані одної служби в кафедральному костьолі (Д. Бедзик); Була то колись Благочестива пані Ганна Гулевичівна, що подаровала на братство свій двір із садом (П. Куліш); (Михайло:) Капустяна твоя голова! Іди в ченці, коли такий богобоязливий (І. Карпенко-Карий); (Храпко:) Це то ти тиха, богобоязка, а нищечком з ворогами моїми проти мене замишляєш!.. (Панас Мирний); Було удова, Векла Ведмедиха, і що то жінка: на усе село! Розумна, розсудлива, богобоязна і чесного роду (Г. Квітка-Основ'яненко); — Я богобояща людина: люблю молитись Богу і в себе вдома (І. Нечуй-Левицький); — Правовірні! ..Отрусіть з ніг своїх порох цеї нещасної землі, вступіть у сліди богобійних предків ваших (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богобійний — богобі́йний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. богобійний — Богобоязливий, богобоящий, богобоязкий, богобоязний, побожний, богомільний. Словник синонімів Караванського
  3. богобійний — -а, -е, діал. Богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. богобійний — БОГОБІ́ЙНИЙ, а, е, діал. Богобоязливий. Грішників Бог не послухає; хто ж богобійний і виконує волю Його, того слухає Він (Біблія. Пер. І. Огієнка); З цим богобійним різником, що наскрізь пропахся овечим лоєм, старий Хаджі вічно мав справи (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. богобійний — Богобі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. богобійний — БОГОБІ́ЙНИЙ, а, е, діал. Богобоязливий. З цим богобійним різником, що наскрізь пропахся овечим лоєм, старий Хаджі вічно мав справи (Коцюб., І, 1955, 287). Словник української мови в 11 томах
  7. богобійний — Богобійний, -а, -е Богобоязливый. Словник української мови Грінченка