богобійний
богобі́йний
прикметник
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богобійний — Богобоязливий, богобоящий, богобоязкий, богобоязний, побожний, богомільний. Словник синонімів Караванського
- богобійний — -а, -е, діал. Богобоязливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богобійний — БОГОБІ́ЙНИЙ, а, е, діал. Богобоязливий. Грішників Бог не послухає; хто ж богобійний і виконує волю Його, того слухає Він (Біблія. Пер. І. Огієнка); З цим богобійним різником, що наскрізь пропахся овечим лоєм, старий Хаджі вічно мав справи (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- богобійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- богобійний — Богобі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- богобійний — БОГОБІ́ЙНИЙ, а, е, діал. Богобоязливий. З цим богобійним різником, що наскрізь пропахся овечим лоєм, старий Хаджі вічно мав справи (Коцюб., І, 1955, 287). Словник української мови в 11 томах
- богобійний — Богобійний, -а, -е Богобоязливый. Словник української мови Грінченка