бодня
БО́ДНЯ, і, ж. Дерев’яна низька діжка з кришкою.
Кажуть, вона назгрібала незліченну силу грошей.. і держить їх в скрині чи в бодні в сувоях полотна (Н.-Лев., І, 1956, 588);
Кращі майстри вивезли на продаж свої діжки, відра, падуби, бодні, жлукта (Кучер, Дорога.., 1958, 170);
*У порівн. Сама [Олена] товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни (Н.-Лев., II, 1956, 265).
Словник української мови (СУМ-11)