бозна-що
БО́ЗНА-ЩО, бо́зна-чого, розм., заст. Невідомо що;
// Дурниця, дурниці.
— Що це ти бозна-що верзеш?! (Мирний, II, 1954, 264);
— Овва… бозна-що вигадали.., — образився Іван (Коцюб., I, 1955, 345).
Словник української мови (СУМ-11)БО́ЗНА-ЩО, бо́зна-чого, розм., заст. Невідомо що;
// Дурниця, дурниці.
— Що це ти бозна-що верзеш?! (Мирний, II, 1954, 264);
— Овва… бозна-що вигадали.., — образився Іван (Коцюб., I, 1955, 345).
Словник української мови (СУМ-11)