бокло

БО́КЛО, а, с., діал. Боклаг.

Серед рожевого полум’я, наче червоні бокла, стоїть-колишеться сонячне коло (Мирний, IV, 1955, 322).

Значення в інших словниках

1. бокло — бо́кло іменник середнього роду боклаг діал.  Орфографічний словник української мови
2. бокло — -а, с., діал. Боклаг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бокло — БО́КЛО, а, с., діал. Боклаг. Серед рожевого полум'я, наче червоні бокла, стоїть-колишеться сонячне коло (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. бокло — Бокло, -ла с. = боклага. Брацл. у.  Словник української мови Грінченка