бокор
БО́КОР, а, ч., діал. Пліт (у 2 знач.).
Дід Петро зробив на ріці Тереблі бокор із смерекових колод, склав шкіри на бокор і спустився долі Тереблею до Тиси, а звідси пішов на торг (Калин, Закарп. казки, 1955, 193);
Гаті відкрито. І водний поріг Викинув бокори В пінисті хвилі (Гойда, Сонце.., 1951, 23).
Словник української мови (СУМ-11)