Словник української мови в 11 томах

болванка

БОЛВА́НКА, и, ж., техн. Злиток сталі, шматок заліза для якого-небудь виробу.

Молот з гуркотом м’яв і бив покірливу м’яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 316).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. болванка — болва́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. болванка — -и, ж., тех. Злиток сталі, шматок заліза для якого-небудь виробу; заготовка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. болванка — (метал.) виливанка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. болванка — БОЛВА́НКА, и, ж. 1. техн. Шматок заліза, дерева і т. ін. для виготовлення якого-небудь виробу. Молот з гуркотом м'яв і бив покірливу м'яку крицю, чавив у смужки, розкочував у довгі циліндричні болванки (З.  Словник української мови у 20 томах
  5. болванка — И, ж. Великий золотий перстень, печатка. Я точно пам'ятаю, що на вказівному пальці у нього була болванка.  Словник сучасного українського сленгу