болячий
БОЛЯ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що болю́чий.
Не пройшло і години, як вона, улягаючи на болячу ніжку, пішла бігати з Івасем (Мирний, IV, 1955, 73);
— Чого тобі журитися? — втішала мати, а сама зажурилась незгірше дочки: вона знала, яке то важке та боляче горе серця… (Н.-Лев., IV, 1956, 142);
І враз короткий крик за спиною, болячий зойк. У тому зойку — і жах і відчай… (Донч., I, 1956, 55).
Словник української мови (СУМ-11)