бонапартизм

БОНАПАРТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній обстановці, коли контрреволюційний уряд, спираючись на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу.

Бонапартизм є лавірування монархії, що втратила свою стару, патріархальну або феодальну, просту і суцільну, опору… (Ленін, 15, 1949, 233).

Значення в інших словниках

1. бонапартизм — бонапарти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бонапартизм — -у, ч. Одна з форм диктатури, що спирається на військовий та бюрократичний апарат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бонапартизм — БОНАПАРТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній ситуації, яка спирається на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу. Бонапартизм мав свої довготривалі наслідки для Франції (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бонапартизм — бонапарти́зм 1. Форма контрреволюційної диктатури великої буржуазії, що спирається на вояччину і лавірує між класами в умовах загострення класової боротьби. Від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бонапартизм — Бонапарти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)