бонапартизм

БОНАПАРТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній обстановці, коли контрреволюційний уряд, спираючись на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу.

Бонапартизм є лавірування монархії, що втратила свою стару, патріархальну або феодальну, просту і суцільну, опору… (Ленін, 15, 1949, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонапартизм — бонапарти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бонапартизм — -у, ч. Одна з форм диктатури, що спирається на військовий та бюрократичний апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бонапартизм — БОНАПАРТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній ситуації, яка спирається на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу. Бонапартизм мав свої довготривалі наслідки для Франції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бонапартизм — бонапарти́зм 1. Форма контрреволюційної диктатури великої буржуазії, що спирається на вояччину і лавірує між класами в умовах загострення класової боротьби. Від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бонапартизм — Бонапарти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)