бонапартизм

бонапарти́зм

1. Форма контрреволюційної диктатури великої буржуазії, що спирається на вояччину і лавірує між класами в умовах загострення класової боротьби. Від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта.

2. Буржуазна політична течія, що виступала за відновлення у Франції династії Бонапартів. Нині втратила будь-яке значення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонапартизм — бонапарти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бонапартизм — -у, ч. Одна з форм диктатури, що спирається на військовий та бюрократичний апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бонапартизм — Бонапарти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бонапартизм — БОНАПАРТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній обстановці, коли контрреволюційний уряд, спираючись на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу. Словник української мови в 11 томах
  5. бонапартизм — БОНАПАРТИ́ЗМ, у, ч. Одна з форм диктатури великої буржуазії в революційній ситуації, яка спирається на вояччину, намагається видати себе за надпартійну владу. Бонапартизм мав свої довготривалі наслідки для Франції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах