бон

БОН див. бо́ни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бон — Первісна релігія тибетців; складає комплекс вірувань і обрядів, близьких до шаманства; з VII ст. поступово витіснена буддизмом; залишки збереглися на сх. і пд. околицях Тибету. Універсальний словник-енциклопедія
  2. бон — БОН див. бо́ни¹. Словник української мови у 20 томах
  3. бон — бон іменник чоловічого роду плавуча огорожа Орфографічний словник української мови
  4. бон — Бон, бо́на; бо́ни, -нів (грош. квиток, фр. le bon) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бон — Чим розрізняються іменники бон, бона, бонна? Змістом, який вони передають. Бон уживається переважно в множині – бони. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісосплаві. Бона – грошовий документ. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  6. бон — (голл. boom, букв. – колода) 1. Плавучі загородження для захисту гаваней, портів і інших морських об’єктів від проникнення кораблів, мін, торпед противника. 2. Плот, до якого швартують невеликі судна. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бон — див. бони I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. бон — бон (бом, бум) (голл. — запор, замок) 1. Закріплена якорями плавуча загорожа поперек річки, що виконується зі скріплених між собою човнів, плотів, просмолених діжок, колод. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. бон — БОН – БОНА – БОННА Бон, -а, переважно в мн. -и, -ів. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісосплаві. Бона. Грошовий документ. Бонна. Вихователька (переважно іноземна) дітей у багатих сім’ях; гувернантка. Літературне слововживання