бондариха

БОНДАРИ́ХА, и, ж., розм. Жінка бондаря.

Бондариха ходила у місто на звідини (Козл., Ю. Крук, 1957, 528).

Значення в інших словниках

1. бондариха — бондари́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. бондариха — -и, ж., розм. Жінка бондаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бондариха — БОНДАРИ́ХА, и, ж., розм. Жінка бондаря. Бондариха ходила у місто на звідини (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
4. бондариха — Бондариха, -хи ж. = бондарка.  Словник української мови Грінченка