1. Словник української мови в 11 томах

бондариха

БОНДАРИ́ХА, и, ж., розм. Жінка бондаря.

Бондариха ходила у місто на звідини (Козл., Ю. Крук, 1957, 528).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бондариха — бондари́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. бондариха — -и, ж., розм. Жінка бондаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бондариха — БОНДАРИ́ХА, и, ж., розм. Жінка бондаря. Бондариха ходила у місто на звідини (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. бондариха — Бондариха, -хи ж. = бондарка. Словник української мови Грінченка