бондар

БО́НДАР, я, ч. Майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев’яні відра і т. ін.

Унадився ж наш Василь до старого Наума..: то діло було до коваля, то до бондаря (Кв.-Осн., II, 1956, 55);

У Йосипа, у тесляра Чи бондаря того святого, Марія в наймичках жила (Шевч., II, 1953, 306);

Свистів стругом бондар, що тут.. робив обручі (Коцюб., II, 1955, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бондар — [бондар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'у, мн. -р'і, -р'іў, д. -р'ам два бондар'і Орфоепічний словник української мови
  2. бондар — Український народний хороводний танець. Словник-довідник музичних термінів
  3. бондар — -я, ч. 1》 Майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін. 2》 Український народний хороводний танець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бондар — БО́НДАР, я, ч. Майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін. Унадився ж наш Василь до старого Наума..: то діло було до коваля, то до бондаря (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. Бондар — Бо́ндар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  6. бондар — че́рез ву́лицю бо́ндар кому, жарт. Дуже далекий або зовсім не родич. Вона йому тітка, а він їй через вулицю бондар (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  7. Бондар — див. Бондар, Станіслав Васильович Філософський енциклопедичний словник
  8. бондар — Бо́ндар, -ря, -реві, -рю! -рі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)