боновий

БО́НОВИЙ, а, е, мор. Прикм. до бо́ни.

Марія задумано дивилася на бонову загороду бухти (Кучер, Чорноморці, 1956, 238).

Значення в інших словниках

1. боновий — бо́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. боновий — -а, -е, мор. Прикм. до бони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боновий — БО́НОВИЙ, а, е, мор. Прикм. до бо́ни¹. Марія задумано дивилася на бонову загороду бухти (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах