борозний
БОРО́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що борозе́нний.
Борозний кінь, злякавшись трактора, раптом метнувся вбік і став дибки (Коз., Вісімсот.., 1953, 112);
// у знач. ім. боро́зний, ного, ч. Борозенний кінь або віл.
Терентій.. непомітним рухом, по-конокрадськи вбиває в ніздрю борозного пучку тертого тютюну (Стельмах, Хліб.., 1959, 512).
Словник української мови (СУМ-11)