бортник

БО́РТНИК, а, ч., заст. Той, хто займається бортництвом.

Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців.. — ось життя колишнього Дикого Поля — степового Правобережжя (Ю. Янов., V, 1959, 148);

Все життя ішло в напрузі У бортника і сіяча: Козак при неводі й при плузі Не випускав із рук меча! (Рильський, Сад.., 1955, 19).

Значення в інших словниках

1. бортник — бо́ртник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бортник — -а, ч. Лісовий бджоляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бортник — БО́РТНИК, а, ч. Той, хто займається бортництвом. Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців .. – ось життя колишнього Дикого Поля – степового Правобережжя (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. бортник — Бортник, -ка м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.  Словник української мови Грінченка