бортник

БО́РТНИК, а, ч.

Той, хто займається бортництвом.

Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців .. – ось життя колишнього Дикого Поля – степового Правобережжя (Ю. Яновський);

Все життя ішло в напрузі У бортника і сіяча: Козак при неводі й при плузі Не випускав із рук меча! (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. бортник — бо́ртник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бортник — -а, ч. Лісовий бджоляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бортник — БО́РТНИК, а, ч., заст. Той, хто займається бортництвом. Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців.. — ось життя колишнього Дикого Поля — степового Правобережжя (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
4. бортник — Бортник, -ка м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.  Словник української мови Грінченка