борщик

БО́РЩИК, у, ч. Пестл. до борщ.

Добрий борщик, та малий горщик (Укр.. присл.., 1955, 281);

Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (Тич., І, 1946, 125).

Значення в інших словниках

1. борщик — бо́рщик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. борщик — -у, ч. Пестл. до борщ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. борщик — БО́РЩИК, у, ч. Зменш. до борщ. Добрий борщик, та малий горщик (прислів'я); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (П. Тичина); Я прийшов до тебе, а ти мені .. й борщику понюхати не дав (О. Бердник).  Словник української мови у 20 томах