борщівник
БОРЩІВНИ́К, а́, ч.
1. (Heracleum L.). Дворічна й багаторічна рослина з родини зонтичних з великим листям; молоде стебло її їстівне.
Деякі дівчата вже сало з пшоном товкли в казанах, а інші щавель, борщівник.. рвали (Морд., І, 1958, 110).
2. Посуд, у якому варять переважно борщ.
Борщівник-горщик, в якому варять страви для сім’ї (Полт.-київський діалект.., 1954, 116).
Словник української мови (СУМ-11)